Що відбувається з людиною, коли вона підходить до точки неповернення? Як розпізнати мить, коли межу вже перейдено? І наскільки крихким є те, що ми звикли вважати стійким порядком речей? У новій книжці Марини Степнової — сім історій, сім життів, у яких стався перелом. Це розповіді про тих, у кого щось пішло шкереберть. Або ось-ось зірветься. Або давно руйнується — просто вони ще не роздивилися цього. А може, вони роблять вигляд, що все гаразд.
Воронезька посудомийниця Кулёма, яка жодного разу не пробувала ананас. Мати, що сховалася з сином від світу за дверима квартири. Пара, загублена й застрягла в будинку на краю землі. Бухгалтер, яка звіряє своє «ідеальне» життя, мов крихку конструкцію. Щільний туман, що одним махом ковтає цілі міста. Самотність на чужій землі.
Степнова говорить про своїх героїв без моралізаторства і без сентиментальності — з точним, дбайливим уночуванням і розумінням. Вона бачить далі за низку великих і малих провалів та доходить до самого ядра: до людей, які продовжують триматися — не зразково і не безпомилково, але з упертістю, якій неможливо не дивуватися. Іноді навіть цього достатньо.