Котячий дім

Давним-давно, ще тоді, коли Самуїл Якович сам був маленьким і не збирався писати казки, діти, бігаючи вулицею, співали кумедну пісеньку:
Тилі-тілі-тілі-бом!
Загорівся котячий дім!
Кішка вибігла,
Очі випучила.

Ось із цих рядків і народилася ціла казка. Правда, спершу вона була коротенькою — на 5–6 сторінок. Потім, через десь двадцять років, було написано другий варіант п’єси. А ще через три роки — третій. Самуїл Якович хотів, щоб казка була цікавою, смішною й розумною.
Маршак дуже не любив жадібних, злих, дурних. Над ними він і посміявся у своїй казці «Котячий дім».