У голій Ногайській степу на перетині трьох світів: християнського Ставропілля, мусульманського Дагестану та буддистської Калмикії за гроші арабського принца зведено грандіозний палац у формі шахової туру. Там проходить Надзвичайний шаховий чемпіонат із особливими допусками. У центрі змагань і папараці — дочка принца Лейла в чорному хіджабі з голови до п’ят, у рукавичках і з вуаллю на очах. Вона виграє партію за партію і претендує на головну перемогу. І ніхто не здогадується, що під покривалом — зовсім не Принцеса. Лише майже ніхто — хіба що головний арбітр Сосницький. За службовим обов’язком йому доручили прослуховувати туалетні кабінки, куди у усамітнення для природних потреб заходили претенденти на горде звання Чемпіона. І він усе ж таки щось почув…