Одне з най«головніших питань» Великої Вітчизняної війни — що треба було зробити, щоб РККА не зупинилася під Москвою, Ленінградом і Сталінградом? Навколо цього кола завдань крутиться вся література «про попаданців» у той період. «Рецептів» хоч відбавляй: від подружитися з Гітлером до «якби тоді здалися — сиділи б у Мюнхені та пили б “баварське”». Основна «помилка» криється в слабкості ПТО РККА та недооцінці можливостей Німеччини швидко створити важкі T-V і T-VI, через що були зупинені цікаві проєкти: танк КВ-3 і гармата ЗиС-2. Танки намагалися бити укороченою гарматою УСВ, яка не могла протистояти «Тиграм». Її полегшили, зробивши ЗіС-3, а німці стріляли нашою 76-мм Ф-22, знятою з виробництва.
У поспіху прийняті для танків Д-5Т і пізніша ЗІС-С-53 помітно поступалися 75- та 88-мм гарматам німців. Ці проблеми міг би «зняти» КВ-3, але не в кількості двох штук. Розібратися з цими проблемами брахман із Цейлону відправив колишнього танкіста з XXI століття.