У Айві було чудове життя, яке її повністю влаштовувало. Вона тримала трав’яну лавку в одному з тих невеликих містечок, що виглядають так, ніби зійшли з поштової листівки. Їй усього вистачало: була справа, яку вона любила, невеличка квартирка прямо над її аптекою, просоченою м’ятою та полином, садок, де росли цілющі трави, і відвідувачі, яким вона була рада допомогти. Нічого не могло порушити її розмірене життя — навіть бургомістр, який за очі вважав її відьмою. Вона й гадки не мала, що десь тривають події, у які дуже скоро її затягне. Достатньо було лише, щоб біля порога її лавки з’явився один кіт…