Бруно Шульц — один із найзагадковіших письменників ХХ століття. Його творчість поєднує елементи магічного реалізму, сюрреалізму та глибоко особисту міфологію. Його стиль порівнюють із Францом Кафкою та Марселем Прустом, але Бруно Шульц створив власну неповторну поетику.
Шульц залишив невеликий, але геніальний спадок: дві збірки прози — «Крамниці кориці» та «Санаторій під Клепсидрою». Обидві вони — не просто оповідання, а своєрідні міфологізовані хроніки дитинства й пам’яті, де реальність розчиняється у химерних метаморфозах.
Бруно Шульц пише не лише про дитинство — він пише про те, як світ перетворюється на казку. У його текстах час — це лабіринт, місто — це книга, а реальність плавиться, створюючи нову міфологію.
Зміст: Мрії та демони європейської околиці; Крамниці кориці; Август; Навіженство; Птиці; Манекени; Німрод; Пан, Пан; Кароль; Вулиця крокодилів; Таракани; Жахливий вітер; Ніч Великого сезону; Санаторій під Клепсидрою; Книга; Генійна епоха; Весна; Липнева ніч; Мій батько йде в пожежники; Друга осінь; Мертвий сезон; Додо; Едя; Пенсіонер; Самотність; Останній політ батька