Корейські казки

Розташована на самому краю Східної Азії, Корея славиться дивовижною красою й різноманітністю природи. Не випадково її жителі назвали свою країну так поетично: «Країна ранкової свіжості».

Тисячоліттями працюючи на землі, освоєній предками, корейський народ створив багату й самобутню культуру.

Невід’ємною частиною цієї культури є усна народна творчість: казки, перекази й легенди. У спекотні літні вечори старі оповідачі — іягікуни — розповідали казки дітям. Не одне покоління корейських малюків із захопленням слухало про дива й чарівників, хитромудрі витівки чортів, про духів померлих предків — родичів. У рідкі години відпочинку іягікунам слухали й дорослі, які, як і діти, вірили в всемогутнього богатиря, здатного позбавити їх від земних негараздів і утисків янбанів.

У «щасливу» могилу, для якої шукали й ніяк не могли знайти одне-єдине місце на «єдиній» щасливій горі.

У віщих снах, де героєві яв ляється провидець у подобі сивобородого старця-відлюдника — даоса, який дає мудру пораду, або у вигляді небесної феї, що підказує, як знайти щастя.