Роман «Коплан повертається здалеку», що вийшов у 1968 році, належить до того часу, коли серія ще була в числі найчитальніших, а її творці стояли на помірно ліберальних позиціях. Сам Коплан тут постає не лише як професіонал-розвідник високого класу, не лише як талановитий детектив (в кінці роману він блискуче розкриває таємницю злочину), а й як мудрий, досвідчений наставник молоді. Співавтори, які обрали псевдонім Поль Кенні, у всіх своїх книгах про Коплана завжди вводять найгострішу й найактуальнішу тематику. І що могло бути актуальнішим за тему молоді, коли Францію (як і весь західний світ) трясли хвилювання молоді? Не випадково тому в центрі оповіді стоїть образ двадцятьчотирирічної Моніки Фаллен — дівчини гарної, розумної, неординарної, з драматично складеним життям. Вона прийшла працювати в секретну спецслужбу через незадоволене прагнення знайти духовну й моральну опору, справжню, значущу справу, яка могла б її захопити.