Другий роман автора «Останнього виїзду Френкі» виявився непосильним для критиків 70-х — і надто відвертим навіть для самого Селбі: він не міг змусити себе відкрити його знову цілі двадцять років. «Кімната» — не просто історія про ув’язнення, а розбір самознищувальної ненависті до себе, коли вибратися неможливо, бо тюрма знаходиться всередині.
Усе тут підпорядковано суворому розпорядку, але саме час ніби розтікається по сірих казенних стінах. Робити нічого — тільки згадувати й знову проживати те, що залишилося по той бік дверей. І найстрашніше те, що ти лишаєшся один на один із людиною, яку презираєш, — із самим собою…
«Кімната» (1971), другий роман Г’юбера Селбі, спочатку не отримав заслуженого визнання. Автор називав цю книжку наймученицькішою з усього, що він написав, і зізнавався, що два десятиліття не наважувався перечитати її. Та з часом усе стало на свої місця, і нові відгуки про «тюремний роман» нарешті віддали Селбі належне.