У оповіданні подано комічну історію про «онімечення» слов’янофіла та його дітей: хитрощами їх хрестять у лютеранську віру, хоча за законами Російської імперії вони мали б хреститися православними — за батьком. Німецькій ідеї національної винятковості та переваги Лєсков протиставляє тип російської людини — гарячої, безпосередньої та непослідовної, яка викликає симпатію навіть власними недоліками.