За свої останні гроші художник Чартков купив портрет незнайомця — суворого старого в азійській халаті. І старий його не підвів: матеріальне благополуччя впало на нього, мов Божий дар, а разом із ним — шана й слава. Але талант — це привілей гідних, і його шлях із Чартковим швидко розійшлися. Повість, замішана на боротьбі добра і зла, постала на суд широкій публіці з заздалегідь сформульованим у російській літературі питанням: «Якими є стосунки грошей та натхнення, і без чого людині живеться гірше — без матеріальних благ чи без утраченого таланту?»