Ця книга — доволі незвична. Це фантастичний роман, який водночас є й історичною оповіддю, що відкриває нам справжню картину життя Росії та сусідніх держав у другій половині XVII століття. Доля героя роману Семена справді дивовижна. Народившись у глухому тульському селі, він потрапляє в полон до кочівників і зрештою опиняється на невільничому ринку… Двадцять років він мандрував дорогами Сходу, побував у Мецці й Єрусалимі, на берегах Гангу та в Нанкіні. Іноді йому на шию лягав ошийник раба, а часом у руках блищав клинок яничара, але він зберіг у серці православну віру й пам’ять про дім. І ось сталося! Чудесним чином Семен переноситься із розпечених пісків Руб-ель-Халі в рідні краї. Але вже немає ні рідного дому, ні колишньої віри… У душі ж Семена кипить ненависть до старих і нових кривдників. І знову він вирушає в дорогу…