Третя частина роману про естетику та чуттєві насолоди. Повернувшись з Урбіно до Росії, Ренато намагається знайти спокій. Останні чотири місяці він прожив у котеджі в Марти — своєї подруги й кураторки, єдиної людини, яка, як колись кохана Неллі, розуміє його без пояснень. Але груба дерев’яна маска, яку Марта привозить з виставки, пробуджує в ньому забитий імпульс — знову писати портрети.
Поїздка до майстрині масок Амаї стає для Ренато межею, після якої вже не можна повернутися до колишнього. Його творчий союз із Мартой починає тріщати по швах. Він повертається до власної студії, а Марта з головою поринає в підготовку ольфакторної виставки, втягуючи в роботу й його. Саме там Ренато знайомиться з Поліною й ловить себе на думці, що ця зустріч ніби була наперед визначена.
Судьба знову приводить його до ресторану, де Неллі — і далі все розгортається непередбачувано. Чи збереже Ренато зв’язок із відданою Мартой, чиї тихі підтримка й допомога тримали його на плаву, чи піддасться новому, небезпечному захопленню, здатному зруйнувати крихку рівновагу?