Кола

На верхів’ї Європи, на її найпівнічнішому краї, у тому місці, де, утворюючи піщаний нанос, під горою зливаються дві річки: широка й велична Тулома та всипана валунами Кола; з незапам’ятних часів селилися люди, яких із багатьох земель Русі-Росії гнала невідворотна потреба в необжиті, глухі місця.

Жили безпечно, тихо, часом навіть важко. Але завжди лишали в спадок дітям любов до незалежності й ненависть до гнобителів. І тепер уже ніхто не пам’ятає, чому їм так припала до смаку весела річка Кола, але поступово все стало пов’язано з її ім’ям: поселення назвали Кола, затоку — Кольською, а земля, що була навколо, — Кольським півостровом.