Немає нічого небезпечнішого, ніж кинуте необережне слово в Таємних рядах — тим більше під час обряду обміну долями, особливо якщо цей обряд проводить стара цвинтарна мара. Міліца — дочка розореного купця. Купава — майстриня-сріблярка, яку батько віддає заміж за нелюбимого. Те, що є — здається таким дріб’язковим, бажане так хочеться заполучити… Але останнє, що варто було б робити, — це звернутися по допомогу до старої мари! Цим істотам не можна довіряти. Вічно голодні, жадаючі людського тепла, вони готові на підле підступництво й крадіжку тієї долі, яку необережно залишили без нагляду. Читайте темне слов’янське фентезі — продовження історії Малюти та Харaни з «Проклятої княжни» («Продавець часу»).