Іноді на нашому шляху трапляються дивні люди. Той чоловік у темній мантії замовив усе кавове з меню, а потім зник, залишивши по собі лише зелений полотняний мішечок. Коли я побігла за ним, світ перевернувся. Буквально. Я опинилася під машиною, померла і…прийшла до тями в світі, де мій чоловік намагався задушити мене в першу шлюбну ніч, де в’язниця стала моїм «медовим місяцем», а посилання в Ельтерру назвали «кар’єрним зростанням». І ось я в місті на краю світу, у чужому для мене світі, де навіть повітря пахне безнадією.
Але в мене є план: удавати місцеву, освоїтися й відкрити кав’ярню. Першу в усьому Брейкморі. Адже в цьому світі не знають, що таке кава! Ну що, Брейкморе, готовий до змін? Попереджаю: від однієї чашки твого життя вже не буде колишнього.