Чи можна бути щасливою з «синачком мами»? У Соні та Максима могла б бути чудова сім’я, якби не свекруха, яка влаштовувала яскраві циркові виступи щойразу, коли син дозволяв собі якусь вільність. Соня терпіла дев’ятнадцять років, а потім вирішила бути щасливою без чоловіка, який так і не одружився з нею… Хто переможе? Кохана жінка чи рідна мати? І бувають у таких сім’ях переможці?
Фрагмент: «Ти розповідав, що тобі подобаються інші жінки…» — Соня зам’ялася, — «пробач, книжки! Ти називав їх книжками. А в тебе ж була я! Я слухняно лежала на твоїй полиці роками: гарна, з картинками — читай і милуйся. Але ти навіть жодного разу не відкрив мене! Ти чіпав, нюхав інші книжки в своїй мерзенній бібліотеці: старі, гнилі, протухлі брудом і розрухою. А мене навіть у руки не брав! Ти їх читав запоєм, а на мене навіть пальцем не наслюнив, щоб перегорнути сторінку. І все розповідав, розповідав, які у світі чудові… інші… книжки…»
Містить нецензурну лайку.