Герой «Книги імен», службовець Головного архіву реєстрації актів цивільного стану — архіву настільки велетенського, що в ньому можна заблукати і зникнути безвісти, — одержимий єдиною пристрастю: він збирає газетні вирізки, за допомогою яких намагається відновити біографії ста відомих сучасників, але швидко переконується, що кожен із них тією чи іншою мірою приховує правду про себе. Перед ним пропливають тисячі й тисячі історій, тисячі й тисячі імен, поки одне з них не вбирає в себе, як у фокус, усю його одержимість, ще глибше затягуючи в кафкіанський лабіринт…