Невже це він — хлопець, з яким ми росли в дитячому будинку? Той самий, кому я завдала жахливої травми, після чого в нього полетило шкереберть усе життя...
Чому ж мені так пощастило (як виявилося) закохатися саме в нього? Карма?
І, до речі, це ще не головна проблема… Мушу зізнатися: у мене роздвоєння особистості, тож я постійно тримаю себе на прив’язі, щоб нікому не нашкодити. Бо навіть я не знаю, що буде, якщо друга особистість усе ж вирветься на свободу...