Книга написана як підліткове фентезі, але експеримент, проведений мною на живих людях, показав, що її з інтересом читають дорослі й слухають молодші діти (7–8 років). Сюжет відповідає одному з класичних фентезійних: носій сучасної, прагматичної земної культури переноситься у світ героїв і чарівників.
Від поганого фентезі книга відрізняється тим, що автори вибудували свою структуру світобудови цілком продумано, і в загальному ряду з іншими чарівними світами (скажімо, як приклад, ім’я Короля — Оберон (!) — і хоч це не Оберон із «Книги Просперо», але ні-ні та й замислишся...)
Головний герой — не супермен-спецпризначенець, покликаний трощити й мочити, а також запліднювати й удобрювати, а дівчинка-підліток із повним букетом підліткових комплексів, яка, у повній відповідності до добрих літературних законів, не просто розвивається у велику чарівницю, ні! — а всі свої подвиги здійснює так, як і здійснила б їх звичайна людина — з необхідності!