Перед смертю батько попросив виконати його останню волю: влаштувати весілля своєї доньки та свого найкращого друга. Професор Вернер міг би бути Крістіні за батька — він знає її з дитинства. Але вона йому справді потрібна, чи він лише виконує заповіт батька? Крістіні належить це з’ясувати, а ще зрозуміти, що час не владний над справжніми почуттями.