Кит. Культурна історія

Від біблійного чудовиська до доброго героя дитячих книжок — нове цікаве дослідження Мішеля Пастуро аналізує еволюцію образу кита в світовій культурі.

Кит — найбільша тварина нашої планети — здавна зачаровував людей. Оскільки побачити живого кита — рідкісне задоволення, у давнину чутки про нього на сушу привозили лише моряки. Завдяки цим розповідям кит став напівміфічною істотою, а його образ — предметом численних фантазій і припущень. Довгий час кит уявлявся грізним звіром, біблійним чудовиськом на службі сил зла. Середньовічні бестіарії зображали страшного мешканця глибин як прислужника диявола. Автори Нового часу навряд чи були поблажливішими, підкреслюючи жорстокість кита: він був людоїдом і головним ворогом моряка, як Мобі Дік — цей лютіший білий кашалот із роману Мелвілла.

Та з часом образ кита змінювався: чудовисько глибин ставало зворушливою істотою, гідною жалю, несправедливою жертвою жадібності й насильства. Сьогодні кит — дружній герой сотень дитячих книжок, який мирно пливе океанами, а подекуди й небом.

Жахливим міфам про морське чудовисько, відображенню образу кита в літературі та його репрезентації в культурі присвячена ця книга Мішеля Пастуро.

Переклад з французької — Станіслав Мухамеджанов. Науковий редактор і автор передмови — Михайло Муйзульс.