«Образити Люсю може кожен, а от втекти — не кожному», — думала я, засуваючи в багажник машини камінно-важке тіло чоловіка, через якого втратила роботу. У всьому винен тільки він — проклятий ненависник жінок пан Караваєв.
Що лишається приниженій і ображеній жінці? Правильно — викрасти зарозумілого мільярдера, звести його з розуму, розтоптати й усвідомити, що шість років тому саме він став твоїм безумством. А твоя дочка схожа на цього синьоокого чортеня — як дві краплі води.