Кіммерійське літо

17 год. 3 хв.

Мова російська

Автор Юрій Слєпухін

Опис

1969 рік. Москва потроху оговтується після важких повоєнних років. Ленінський проспект ще не є надто дорогим районом, а новеньким околиць з незвичними й такими ще жахливо новими оранжевими, цегляними висотками. Тут живе зі своїми батьками школярка Ніка Ратманова — її життя здається суцільним літом: тато возить її до школи на «Волзі», у мами можна вкрасти з туалетного столика гіркуваті парфуми «Міцутоко», можна гуляти з симпатичним і талановитим однокласником на набережній, пропускаючи уроки — і десь маячить поїздка до Криму машиною, де на Ніку, звісно, чекатимуть пляжі, море, шашлики та молочні коктейлі. Але дві, здавалося б, дрібниці — випадково загублений у річці портфель і машина, що зламалася неподалік від Феодосії, — запускають фатальний ланцюг подій у житті Ніки. Їй доведеться зіткнутися з непривабливим відлунням війни, яка змусила батьків приховувати від доньки неприємну, соромну таємницю. І замість пляжного, канікулярного Криму Ніка опиниться на археологічних розкопках, у стародавній Кімерії, де вона, можливо, зустріне свою долю…

Юрій Слєпухін — дуже талановитий і несправедливо забутий радянський письменник, у книгах якого немає нічого пилуватого й застарілого: це якісна, захоплива белетристика, яку й тепер читають як актуальний, пронизаний золотом, сонцем і любов’ю текст.