Капітанська донька

У 1836 році Олександр Сергійович Пушкін написав повість «Капітанська донька», яка стала історичним описом пугачовського повстання. У своєму творі Пушкін спирався на реальні події 1773–1775 років, коли під проводом Ємельяна Пугачова (Лжецаря Петра Федоровича) яїцькі козаки, які взяли собі на службу втікачів-каторжників, злодіїв і лиходіїв, розпочали селянську війну. Петро Гриньов і Марія Миронова — вигадані персонажі, але в їхніх долях дуже правдиво відображено трагічні часи жорстокої громадянської війни.

Свою повість Пушкін оформив у реалістичній формі як записки з щоденника головного героя Петра Гриньова, зроблені через роки після повстання. Ліризм твору цікаво поданий: Гриньов пише свій щоденник у зрілому віці, переосмисливши все пережите. На момент повстання він був молодим дворянином, вірним своїй Імператриці. На повстанців він дивився як на дикунів, які з особливою жорстокістю воюють проти російського народу. У ході оповіді видно, як безсердечний отаман Пугачов, який десятками страчує чесних офіцерів, згодом, силою долі, завойовує прихильність у серці Гриньова й у його очах знаходить іскри шляхетності.