Канікули в монастирі

У цю книгу ввійшли історії про двох дванадцятирічних хлопчиків — Саньку та Ромку, які провели літо й зиму в обителі на річці Чусовій у Пермському краї. Ці історії засновані на реальних подіях, і з дозволу автора ми публікуємо дві з них.

Знайомство з Пончиком

Ось і зима прийшла: яскраві зірки, білі стежки, лютий січневий мороз і лютневі вітри, сніги й хуртовини, темна зоря року…

Світловолосий кремезний Санька та руденький Ромка-непосида на зимові канікули поїхали до монастиря — до отця Савватія. У школі пропонували подорож в аквапарк, але друзі відмовилися: їм дуже бракувало батюшки, кінчика Ягодки й ослика, пухнастого пса, якого звали Дружок, і навіть молодого послушника Тимофія.

Взимку в монастирі тепер усе інакше, не так, як улітку: у джерелі купатися не дозволяють, річка замерзла, по полях і лісах особливо не прогуляєшся — хуртовина мете, заметілі, холодно… Пухнастий Дружок у будці ховається, і навіть Ягодка з осликом не поспішають виходити з конюшні.

Але були й власні радощі. І послух — особливий, зимовий. Біля сараю складені дрова, їх там рубають послушники монастиря. А ці хлопці возили дрова санчатами до братських келій — щоб монахи протопили пічки й не мерзли. І приємно було усвідомлювати, що вони, Санька з Ромою, теж приносять користь, виконують послух. Недарма ж за столом монастирської трапезної обідають!