Канарка

Ох, мрії-мрії, дівочі марення… Іноді нам шкода, нехай навіть щасливе — життя важливе в чомусь було прожите всупереч волі серця. Здаючись у юні роки здоровому глузду або наполяганням батьків, часом усе ж розмірковуємо, як би воно склалося, якби тоді ми не піддалися волі розуму. Не знаю, чому саме мені — вдові відомого антиквара — довелося перевірити це на практиці, але сталося саме так. Юне тіло, порожні кишені, вогняна шевелюра й голос молодої Олени Образцової, перед якою пізніше навіть велика Монсеррат Кабальє не соромилася ставати навколішки. І нове життя, що обіцяє великі пригоди моїй сонячно-рудій голові.