У 1794 році одна сім’я з Англії вирішила переїхати в Канаду, щоб оселитися там. Колись ця територія була під владою Франції, але приблизно за три десятиліття до подій, описуваних тут, перейшла до британців. Тодішнє переселення мало мало спільного із сучасним: і дорога, і життя на новому місці були пов’язані з безліччю ризиків. По бурхливих річках із порогами ще не ходили пароплави; значні простори, особливо на півночі, займали індіанські племена, а й на півдні їх можна було зустріти нерідко; до того ж повсюди водилися дикі звірі — частина з них приносила користь, але більшість становила небезпеку. Європейців було небагато, і переважали французи, які не відчували симпатії до нової влади. Хоча за минулі роки в Канаду переселилося чимало англійців і вони влаштували ферми в різних місцях, найкращі землі лишалися у колишніх колоністів-французів. Тож нові поселенці найчастіше були змушені йти на північ або до північних окраїн. Ці райони могли бути не гірші, а інколи й родючіші за південні, але вони були надто далеко від Квебеку, Монреаля та інших населених пунктів, через що люди там залишалися на самих себе й фактично без захисту. Ось чому для того, щоб вирішити виїхати всією сім’єю з рідної країни в Канаду, потрібні були справді вагомі, серйозні причини. Я спробую викласти читачеві, у чому вони полягали…