У 1794 році одна сім’я з Англії вирішила переїхати в Канаду, щоб там оселитися. Колись ця територія була під владою Франції, але приблизно за тридцять років до подій, описаних тут, перейшла до англійців. Тодішня міграція в Канаду зовсім не була схожою на нинішню: і дорога, і саме життя на новому місці були пов’язані з неабияким ризиком. По річках із порогами та стрімнинами ще не ходили пароплави; значні простори, особливо на півночі, займали індіанські племена, і їх нерідко можна було зустріти й на півдні; до того ж повсюди водилися дикі звірі — одні могли бути корисними для людини, але багато хто становив серйозну загрозу. Європейців було мало, і серед них переважали французи, які не відчували симпатії до нової влади. Хоча за минулі десятиліття сюди переселилося чимало англійців і вони влаштували ферми в різних місцях, найкращі землі лишалися у французів — саме вони першими заселили країну. Тож новим поселенцям доводилося обирати або північ Канади, або території поруч із нею. Ці землі могли бути не гірші, а інколи й родючіші за південні, однак вони були надто далеко від Квебеку, Монреаля та інших населених пунктів, через що люди там фактично залишалися на самих себе й практично без захисту. Отже, справді вагомі причини потрібні були, щоб ціла сім’я зважилася залишити батьківщину й переїхати в Канаду. Я спробую розповісти читачеві, які саме це були причини…