Калевала

15 год. 53 хв.

Поезія

Мова російська

Опис

Калевала — карело-фінський епос, фінська поема, складена вченим Еліасом Льоннротом і видана ним спочатку в більш короткому вигляді в 1835 році, а потім із більшою кількістю пісень у 1849 році. Назва Калевала, яку Льоннрот дав поемі, є епічною назвою країни, де живуть і діють фінські народні герої. Суфікс la означає місце проживання, тож Kalevala — це місце проживання Калева, міфологічного прародителя фінських богатирів — Вяйньмьоінена, Ільмарінена, Леммінкяйнена, яких інколи називають його синами. Матеріалом для створення великої поеми з 50 пісень послужили Льоннроту окремі народні пісні (руни), частково епічного, частково ліричного, частково магічного характеру, записані зі слів фінських селян самим Льоннротом та збирачами, що були до нього. Найкраще збереглися давні руни в російській Карелії, в Архангельській губернії (прихід Вуоккіньємі) та Олонецькій губернії (в Реполі та Хімолі), а також у деяких місцях фінської Карелії та на західних берегах Ладозького озера — до Інгрії. У недавніший час (1888) руни були записані у значній кількості на заході від Петербурга й в Естляндії (К. Крон). Давнім германським (готським) словом руна (runo) фінни нині називають пісню взагалі; але в давнину, в період язичництва, особливого значення набували магічні руни або руни-заклинання (loitsu runo) як продукт шаманських вірувань, що колись панували серед фіннів, як і в їхніх родичів — лопарів, вогулів, зирян та інших фінно-угорських народів.