Як я з'їв собаку
2 год. 8 хв.
Мова
російська
Автор
Євгеній Гришковець
Автор
Євгеній Гришковець
Читець
Євгеній Гришковець
Читець
Євгеній Гришковець
Опис
Був бік життя до Гришковця — і є життя з Гришковцем. П’ять років тому на одну московську сцену вийшов хлопець приблизно тридцяти з невеликим. Вийшов і повідомив, що він зараз розповість про людину, якої більше нема, у сенсі — він був раніше, але потім його не стало, тож коли глядачі чутимуть зі сцени «я подумав…», це буде саме про того чоловіка. Звали того хлопця Євгеній Гришковець, і він пам’ятав те, про що інші люди згадують навскіс і ніколи не кажуть уголос — про альбом із армії для солдата-початківця, про образу, що мультфільм, якого так чекали, виявився ляльковим, про відчуття того, як тече час. Той монолог називався «Як я з’їв собаку», і він поділив театральну реальність навпіл. Був бік життя до Гришковця — і є життя з Гришковцем. Точніше було б сказати, що п’ять років тому разом із Гришковцем — із його монологами й п’єсами, де порівну слів і вигуків і немає жодної краплі фальші, з його чарівною манерою говорити так, ніби йому з працею підбираються слова — у театр прийшло життя. Того спектаклю він уже не грає — натомість з’явилися інші: відтоді він «з’їв собаку», підбираючи найточніші слова для універсальних людських емоцій; по суті, він навчив театр говорити людською мовою.
05:15
01
07:52
02
02:40
03
05:35
04
05:11
05
04:49
06
02:39
07
05:33
08
04:46
09
05:38
10
05:20
11
05:44
12
03:20
13
03:31
14
04:53
15
04:43
16
08:39
17
03:01
18
05:30
19
06:44
20
06:14
21
20:59
22
