Після випускного я вирішила викреслити зі свого життя Арсенія Новікова — того самого веселуна, який колись розбив мені серце. За літо я змінилася до невпізнання: із повної дівчини стала стрункою, вступила на філологічний і налаштувалася почати все з чистого аркуша. Нова я, нові правила. Але вже в коридорах університету мене чекала несподівана поворотність: Арсеній теж тут навчається. Він дивиться так, ніби ми ледь знайомі, й очевидно намагається зблизитися зі мною. А я роблю вигляд, що його не існує.
Нехай тепер сам добивається ту, над ким колись сміявся і кого принижував. Цікаво, чи сподобаюся я йому без наївного закохування та рожевих окулярів — з справжнім характером?