Як зраджували Росію

Чому Росія нині самотня на політичній арені? Чому її завжди, незалежно від суспільного устрою й режиму правління, у чомусь звинувачують? Як нашій краї будувати свою політику в такій ситуації? Миколай Стариков, автор бестселерів «Ліквідація Росії», «Хто змусив Гітлера напасти на Сталіна?», «Кризис. Як це робиться», «Шерше ля нефть», переконливо доводить, що політичні союзи мали згубний вплив на нашу історію. Так було, принаймні, протягом 300 років, коли на чолі російської держави стояла династія Романових. Так було і за уряду Керенського, і в Громадянській міжусобиці, коли країни Антанти, удаючи, що допомагають білим, фактично їх зраджували. Так було і в період страшної війни з німецьким фашизмом, спеціально вирощеним в англійській «пробірці» на загибель нашій державі. У відповідь на зраду Росія продовжувала воювати й допомагати, рятувати й створювати, сплачуючи за ці «подарунки» кров’ю своїх синів. Чи не час розірвати це порочне коло? Адже в Росії немає друзів не тому, що ми відсталі й убогі, а тому, що ми великі й сильні. У Китаю теж немає союзників…