Як на Дерибасівській кут Рішельєвської

4 год. 24 хв.

Мова російська

Автор Валерій Смирнов

Опис

У ті часи, коли в Політбюро найпопулярнішим видом спорту були не стрибки з вікна, а перегони на гарматних лафетах, найбільшим колекціонером Одеси вважався Борис Філіппович Поздняков. Бо в нього назбиралося найбільше ікон і картин у приватному секторі міста. Щоб вам не здалося, що цього замало, додам: він був ще й колекціонером “у спадок”. Якщо є спадкові дурні та сталевари, то чому б не бути й саме таким завзятим колекціонерам?

Початок грандіозної колекції поклав батько збирача Філіп Степанович Поздняков, якого Борис Філіппович бачив у житті двічі — перший і останній раз. І якщо ви думаєте, що цей хлопець раптом, ніби заразився любов’ю до прекрасного, як гонореєю, купив на останні заощадження якусь ікону й, тремтячими руками від збудження та радості, повісив її…

Коли корінний одесит або людина, яка має в Одесі близьких друзів, читає смирновські легенди, він сповзає з дивана, скиглить не лише від сміху, а й від захвату впізнавання. Сузір’я захопливих оповідань Валерія Смирнова про пригоди та злигодні шляхетних шахраїв, прекрасних дам, невдачливих нападників і крутих мафіозі відносно недавно стало реальністю.