— Роздягайтеся, професоре! — випалила я, вриваючись в аудиторію.
Не зважаючи на шокований вигляд «кримінальника», швидким кроком підійшла й потягнулася до його піджака.
— Ну, швидше, у нас пара через десять хвилин починається!
Я взялася за лацкани піджака, намагаючись стягнути його з плечей Руслана Євгеновича, коли ззаду пролунали гучні слова ректора:
— Руслан! Після пар — до мене в кабінет!
— Мамо! — пискнула я.
Ректор пішов, а «кримінальник» видихнув і перевів палаючий погляд на мене:
— Роздягайтеся, Синицина!
— З-з якою метою?..
Він поклав гарячу долоню мені на талію й смикнув на себе:
— Тепер, коли ректор думає, що я сплю зі студенткою, ви просто зобов’язані компенсувати мені моральну шкоду, заподіяну вами!
Мамо…
Руслан Євгенович Логінов — наш новий викладач кримінального права. Строгий аж до скреготу зубів. Такий серйозний, що він навіть у дзеркалі не посміхається. Ми зненавиділи один одного з першої ж зустрічі. А потім з’ясувалося: від ненависті до кохання один… залік!