Реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана в 1878 році. На матеріалі щоденного життя селянства в творі розкриваються деякі риси характеру українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Твір неодноразово перевидавався й перекладався іншими мовами.