Ялка

Йалка Симонов — звичайний хлопець з однією особливістю: він належить до давнього північного народу нуолі. У нуолі тіла вкриті густою шерстю, а обличчя замінює безодня, тож вони змушені носити маски. Йалка живе в Ростові-на-Дону, працює в офісі, мріючи про кар’єру в стендапі, але поки що безуспішно. Він відчуває себе невдахою і розуміє, що ніколи не зможе повністю злитися з оточенням через свою непохожість. Водночас і зв’язок із культурою його народу слабшає. Єдиний обряд, якого він дотримується, — купання в холодній воді, чи то у ванні, чи в річці, що дає йому енергію. Прагнучи розібратися в собі, Йалка записується на курси сценічного мистецтва та закохується в колегу Наталі, сподіваючись на взаємність. Тим часом Еліна, дівчина-нуолі, схоже, прагне вийти за нього заміж. Перед Йалкою постає питання: як бути із собою, коли щодня стикаєшся з цим?

«Йалка» — атмосферний роман, що розгортається на тлі яскравого південного міста й по-новому піднімає питання національної ідентичності, чужості та инаковості в сучасній Росії.

Марина Чуфістова — письменниця з Ростова-на-Дону, випускниця літературної майстерні Євгенія Бабишкіна. Роман «Йалка» було включено до довгого списку премії «Ліцей».