Зрада. Життя навпіл
7 год. 24 хв.
Опис
— Сергію, я все знаю… — голос Яни затремтів, горло стиснуло спазмом. Тільки б не зірватися, не скотитися в істерику.
— Знаєш? — чоловік байдужо подивився на дружину.
У його блакитних очах не було й натяку на любов, яка колись світилася в них, варто було йому подивитися на свою милу дівчинку.
— Я про Лену.
Біль стискав груди, заважав дихати, відбиватися серцю, не давав жити далі.
— А чого ти хотіла? — раптом розлютився чоловік. — Ти подивися на себе! На кого ти стала схожою? Тебе цікавлять лише дитячі пелюшки й що приготувати на вечерю. Яно, та ти вже, як твоя мати! Скільки в тобі кілограмів — сто? Дружина офіцера не може бути такою!
Його обличчя спотворила злість.
— Знаєш? — чоловік байдужо подивився на дружину.
У його блакитних очах не було й натяку на любов, яка колись світилася в них, варто було йому подивитися на свою милу дівчинку.
— Я про Лену.
Біль стискав груди, заважав дихати, відбиватися серцю, не давав жити далі.
— А чого ти хотіла? — раптом розлютився чоловік. — Ти подивися на себе! На кого ти стала схожою? Тебе цікавлять лише дитячі пелюшки й що приготувати на вечерю. Яно, та ти вже, як твоя мати! Скільки в тобі кілограмів — сто? Дружина офіцера не може бути такою!
Його обличчя спотворила злість.
17:47
01
15:41
02
16:23
03
14:04
04
13:42
05
13:39
06
14:04
07
09:47
08
13:11
09
16:15
10
13:02
11
11:09
12
13:22
13
10:30
14
17:16
15
10:14
16
12:36
17
12:06
18
14:16
19
15:01
20
17:41
21
15:46
22
15:34
23
15:42
24
12:18
25
14:34
26
11:49
27
20:06
28
16:07
29
14:36
30
11:54
31
04:31
32
