Усі чоловіки зраджують — кажуть мої подруги. Але не мій чоловік — я була впевнена. Була, доки випадково не застала його з іншою.
Зрада у День усіх закоханих… гірка іронія долі.
— Я з нею розведуся, — пристрасно обіцяв мій чоловік, обіймаючи іншу.
— Трохи пізніше. Ти маєш зрозуміти. Потрібно все підготувати. А в мене угоди. Репутація. Потерпи. зовсім трішки.
— Ще рік чекаю, — капризно тягне дівчина. — Мені набридло. Мені без тебе так самотньо.
— Ще трохи, — обіцяє мій чоловік.
Я виходжу з кімнати, не бажаючи далі їх бачити.
Шок. Біль. Непорозуміння.
— О, ні, дорогий, — шепочу я, — чекати цілий рік не доведеться. Я перша подам на розлучення.