— Ти повернешся на місце дружини й допоможеш отримати контракт із арабами?
— Так!
— Натомість ти хочеш повернути дівчинку?
— Так!
На обличчі Єгора з’явилася зла усмішка.
— Дитину, яку ти завела в шлюбі й народила через 11 місяців після нашого останнього сексу?
Від болю стисло серце! Ні, не дочка Єгора… Але йому простіше звинуватити мене, ніж визнати, що він сам спав із зведеною сестрою. І я не виправдовуватимуся.
— Вона моя дочка.
Єгор стиснув губи. Мені перехопило подих від страху. Я надто добре знала цей вираз обличчя. Йому було боляче, але він бив без жалю. На поразку. Не бере полонених.
— Тоді в мене нові умови, Даша. Тобі доведеться не грати роль дружини, а бути нею в усіх сенсах! У поїздці, вдома й у ліжку! Я кажу — ти робиш. Перша відмова, і твоя дочка повертається до кредиторів! Згодна?
Серце важко бухнуло об ребра. Горло зводить спазмом. Я не така! Але на кону стояло життя дочки. І вибору в мене не залишалося.
— Згодна.
✽✽✽✽✽
Обережно! Буде боляче!