— Ти слідкувала за мною? — холодно дивиться чоловік. — Що ти собі нагадала? Аліса — моя колега, помічниця, ліва рука.
— Правда? Я тільки що бачила, як вони палко цілувалися, сидячи за столиком у дорогому ресторані.
— Пішла геть! — гарчу я на коханку мого чоловіка, показуючи їй на вихід.
— І не подумаю, — зухвало усміхається та, але Кирило, схопивши її за руку, тягне до виходу.
— А ти, — кидає він мені, — заспокойся й не істеруй. Нашому шлюбу нічого не загрожує.
Нічого не загрожує? Невже Кирило всерйоз вірить, що я залишуся з ним і все буде як раніше?