Зрада в 45. Помста, якої ти не очікував
7 год. 23 хв.
Опис
Одне кохання на все життя. Щасливий, здавалося б, міцний шлюб… Все зруйнувалося так стрімко, що аж паморочилося в голові.
Коханці чоловіка набридло лишатися в тіні. Записавшись до мене на прийом, вона вирішила заявити про себе світу:
— Ви мене не зрозуміли, Євгеніє Олександрівно. Мені байдуже до спеціалістів цього медичного центру. Я прийшла саме до вас. Хотіла новиною поділитися…, — дівчина змінилася в обличчі. Розцвіла. Піднявши підборіддя, глянула на мене зверхньо.
— Я вагітна від вашого чоловіка… Або від сина.
Я була готова молитися, щоб її слова виявилися неправдою… На жаль. Чоловік не став заперечувати, але й відповідальності на себе не визнав.
— Жень, та всього-то один раз! — розвів руками, доки я повільно вмирала. — Помилився. Був нетверезий і оступився.
— Давай забудемо? Ти ж усе одно не зможеш без мене жити.
Він помилився і в цьому. Його зрада перетворила мої почуття на порох, а спогади — на скалки. Усередині не лишилося нічого, крім жа́жі помсти й огиди до колись коханого чоловіка.
Коханці чоловіка набридло лишатися в тіні. Записавшись до мене на прийом, вона вирішила заявити про себе світу:
— Ви мене не зрозуміли, Євгеніє Олександрівно. Мені байдуже до спеціалістів цього медичного центру. Я прийшла саме до вас. Хотіла новиною поділитися…, — дівчина змінилася в обличчі. Розцвіла. Піднявши підборіддя, глянула на мене зверхньо.
— Я вагітна від вашого чоловіка… Або від сина.
Я була готова молитися, щоб її слова виявилися неправдою… На жаль. Чоловік не став заперечувати, але й відповідальності на себе не визнав.
— Жень, та всього-то один раз! — розвів руками, доки я повільно вмирала. — Помилився. Був нетверезий і оступився.
— Давай забудемо? Ти ж усе одно не зможеш без мене жити.
Він помилився і в цьому. Його зрада перетворила мої почуття на порох, а спогади — на скалки. Усередині не лишилося нічого, крім жа́жі помсти й огиди до колись коханого чоловіка.
