Зрада. Ти про нас (не) згадаєш!

“Ти спав з іншою! Ти зраджував мені довгий час, доки я страждала після викидня! Зробив їй дитину! Зрадник!”

Натомість відповіді мій чоловік мовчки спалює мене поглядом. І це мовчання промовистіше за будь-які можливі слова.

“Отже, це все правда,” — гірко зітхаю я.

“Так. Вона вагітна,” — крізь зуби цідить мій чоловік. — “І від дитини я не відмовлюся, якщо вона таки моя. Але послухай мене… Ти все неправильно зрозуміла…”

❃❃❃❃❃

Учора я дізналася, що вагітна. А сьогодні зранку застала коханку мого чоловіка, яка господарювала на моїй кухні. Боротися за зрадника я не збираюся — піду й виховаю дитину сама.

Через чотири роки я знову зустріла колишнього. Тепер у нього сім’я, дитина. На мою дочку, таку саму, як він — як дві краплі води, — він дивиться божевільними очима й робить вигляд, що зовсім не пам’ятає мене.