— Знову кошмар? — запитує чоловік, обіймаючи мене.
— Не пам’ятаю, — брешу я, не знаючи, як розповісти, що мені знову сниться зрада коханого. Але це не мій чоловік…
Хто той чоловік у снах, який просто на столі в офісі бере іншу? Кожним своїм рухом і словом розриваючи моє серце й душу. Чому мене так тягне до цього незнайомця? Як я втомилася ховати від чоловіка свої сни, думки й переживання. Втрата пам’яті через аварію оберігає і ранить мене — як покарання і як порятунок від минулих помилок.
Як згадати? І як бути потім із цією правдою? Чи хочу я цього… А якщо ні? Хто допоможе забути?
Що…
На річницю чоловік зрадив мені й подарував машину. Я прийняла подарунок. На одну поїздку.
Від авторки: Історія, у якій зрада не є основою сюжету, а лише точкою неповернення та межею для старту головних подій.