Зрада. Попіл минулого

— Я бачила. Я була там. Я бачила вас разом… — Ти не розумієш, — заговорив чоловік, роблячи крок до мене. — Не підходь, — мій голос звучав спокійно, але в ньому була сталь. — Не смій говорити, що я не розумію. Я все прекрасно розумію. Ти спиш з нею. Ти зустрічаєшся з нею. Ти лгал мені прямо в лице, коли я питала тебе про це. — Так, — сказав чоловік після довгої паузи. І в цьому короткому слові було більше правди, ніж у всьому, що він говорив мені за останні дні. — Так, я зустрічаюся з нею. І так, я лгав тобі. Але це не те, що ти думаєш…