Зрада. Одного дня життя запитає з тебе!

Вона простягнула йому телефон. Він глянув на екран — і його обличчя не здригнулося. Ні здивування, ні страху, ні провини. Просто поклав телефон на стіл і спокійно запитав: що далі.

На фото в чужій машині — це він. У блозі, який читають двісті сорок тисяч людей. І він навіть не став заперечувати. Навіщо брехати, якщо вона й так усе знає?

Світ завмер. Саша дивилася на чоловіка, з яким прожила десять років, і не впізнавала його. Він спокійно назвав ім’я — Кіра Свєтлова. Три місяці. Дев’яносто днів він цілував дружину, вечеряв із нею, спав в одній постелі — і мав іншу.

А на її майже беззвучне «чому» Алексій, дивлячись у вікно, виніс вирок: та жінка змушує його горіти. А Саша перетворилася на зручну домогосподарку — нудну, похмуру, сіру. Вона тягне його вниз.

Десять років вона була його тилом. Тепер «сіра домогосподарка» підніметься з попелу — і засяє так, що він осліпне.