Зрада. (Не) повернути назад

— Матвію, чому в нашому ліжку жінка без одягу? Слова даються з трудом.

Чоловік мовчки свердлить мене поглядом.

— Ну ж бо! Скажи! Ти до завтра у відрядженні.

— А ти маєш бути в лікарні! — різко заявляє він.

— У тебе загроза…

— Не змінюй тему. Що тут робить ця жінка?

— Я її запросив, — дивиться просто в очі.

— Зрозуміло?

— Для чого? — я ставлю найглупіше запитання.

— Щоб знову відчути себе чоловіком, а не нянькою! — б’є словами.

— Мені все це набридло, Віто. Так більше не може тривати.

Немає нічого гіршого, ніж повернутися з лікарні й застати в подружньому ліжку іншу жінку.

Чоловік мене обдурив. Я лежала на збереженні, а він сказав, що виїхав з міста, тим часом як сам зраджував мене вдома.

Такого не прощають. І жодне каяття не зможе все повернути назад.