Зрада. Не прощу твою брехню

Я була так щаслива й любила свою родину. Тільки все, у що я вірила, виявилося фальшивкою. Чоловік підло обманув мене, і зрадi не зійде йому з рук. Пробачити брехню я не в змозі!

— За вас, дорогі господарі! — кажу я, піднімаючи келих. — До речі, ваша донька Ілона спить із моїм чоловіком. А ще він витратив гроші, які ви вклали в його проєкт.

Мій чудовий чоловік сидить блідіший за стіну. У його погляді, спрямованому на мене, — шок і нерозуміння.

— З вашого дозволу, від’їжджаю. — Я відсуваю стілець, кидаю зім’яту серветку в благовірного й виходжу з цього відділення пекла з високо піднятою головою.