“Сюрприз! Я теж вагітна, сестричко! Вгадай від кого? Правильно! Так само від твого чоловіка! Хіба ж не чудово?”—Жанна отруйно випльовує це, розтягнувши рот у хижій ухмілці. Я опускаю погляд на екран телефону, де вмикається запис: як вони займаються коханням. “О, так! Давай, лисичко!” гучні стогони чоловіка ріжуть слух. Я не можу повірити: він навіть називає її моїм прізвиськом, яке сам же й придумав для мене! “Як бачиш, поки ти лежала через збереження, ми з Русиком непогано провели час,” її слова добивають мене, викликаючи різкий біль у грудях. “Р-Руслане, це правда?” “Я тобі все поясню! Тільки не нервуйся—тобі не можна…” Голос чоловіка крізь писк у вухах доноситься уривками. У животі все кам’яніє, тіло стає ватяним, і я втрачаю свідомість…