— Ходімо. Поки ця кляча у цілителя, займемося справою, — насмішливий тон чоловіка я б дізналася з тисячі.
У залі в нас ще не було. Хочу на шкурі біля каміна, — заурчала дівчина, перейнята кішкою, й двоє ввалилися в кімнату.
Чоловік клацнув двері на замок і притиснув економку до стіни, цілувавши їй шию.
— Моя соковита ягідка, — він зірвав верх сукні Айли й зарився обличчям у її пишні груди.
— Мій дикий лев, — простогнала вона і вигнулася назустріч моєму чоловікові.
Коханців так накрило пристрастю, що вони не помітили мою темну постать у кутку похмурої зали. Мабуть, прийняли за частину інтер’єру. Власне, нічого дивного. Відтоді, як після пологів у мене відняло ноги, я почувалася лише меблями в цьому будинку.